Що таке фестиваль еротичного танцю?!

Крім власно танцю, шикарних жінок та феєричного шоу, це – чудова виставка білизни. Раджу вам витратити кілька років на оволодіння танцювальним мистецтвом, щоби потім потрапити за куліси великого концерту! Присягаюся, тут можна отримувати безкінечне задоволення!

Тут їдять. Тут допивають шампанське. Поряд гримуються, в них за спиною репетирують номер. Біля дзеркала розтягується в поздовжньому шпагаті чарівна жінка. Тут б’ють, а тут уже добили :-) .

Що можна, повторено, що не можна – забуто. Моя колега по танцю вдягає костюм і раптом отямлюється: «Це я буду танцювати на сцені з голою попою?» Нема що втрачати, я відповідаю: «Так, твою попу побачать мільйони!». Мандражить. Підступає думка, що відступати вже нікуди :-)

… Останній кадр: ми п’ємо шампанське за кулісами за мить до виходу на сцену, і жахаємо драйвом Діда Мороза, якому «ще три номери – і додому»…

А потім ми виступили. І це було – прекрасно!

Я стояла посеред сцени і відчула – зараз увесь зал дивиться НА МЕНЕ!!! Увага, промені, сила, слава… визнання! Звичайно, потім я згадала, що треба захвилюватися, почала щось думати про синхронність, і тут же збилась. Та була мить осяяння!

Існують речі, важливі тим, що ти їх зробив. Вчинив, ризикнув – і вже далеко й неважливо, як саме – технічно, пластично, фантастично … Це той досвід, якого не має решта, та решта, що сичатиме: «Та хто вона така? Та це просто смішно, є сотні кращих за неї… Ми всі бачимо – в цієї дівки складочка на попі!» Чи потребує це відповіді? Чи, врешті, варто спитати: «Люди, а що зробили ви? Вийшли, станцювали. Хоча б спробували?» Той, хто зробив крок вперед, залишається серед переможців. Назавжди. Про решту мова не йтиме. Їх – нема.

Повертаючись з концерту, моя близька подруга жартувала: «Блін, і ця дівчина півгодини тому танцювала стрип-данс?! Не вірю!» …. Бо я була, як завжди, чудова: синій беретик, кухонна дошка, що визирає з сумки, і багет. І хоча «близькі» люди, як завжди, «підтримали»: «Ну яка наша Олічка? Смішненька…», я знала, що зі мною тоді трапився Приход. Заход. Прогрес. Велика і важлива подія. Не у береті щастя, а в тому, що під ним;-)! Або так – у білизні й у береті ;-).

Здається, це хороша думка! А значить – житиму з нею, житиму інакше!

Мораль нашого танцю така: краса врятує світ! Тож рятуймо одне одного, а світ нехай ридає від кохання і просить узяти його з собою!

Ольга Блик ( vkontakte.ru/id6245795)